Клініка патології стопи та складного протезування

ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України"

історія становлення та розвитку

У перші повоєнні роки проблема ампутацій, протезування та надання допомоги інвалідам набула надзвичайної гостроти, в кожній області були створені госпіталі для інвалідів з ампутаційними дефектами кінцівок та протезні майстерні. Для координації їх діяльності в 1944 р. в Харкові був створений НДІ протезування під керівництвом доцента О.П. Котова. Задачею інституту була організація відновного лікування, диспансеризації та протезування інвалідів з куксами кінцівок.

Історія відділу бере свій відлік від 1945 року, коли Київський санаторій-госпіталь для партизанів був розформований, а його приміщення по вулиці Інститутській, було передано Київському інституту ортопедії. Розширення ліжкового фонду дало можливість створити ряд нових клінік та відділень, серед яких знайшла своє місце і клініка протезування на 75 ліжок.

У 1952 р. інститут був переведений в особняк графа Р. Штейнгеля по вул. Воровського, 27. Необхідність перебудови приміщень, не пристосованих до хірургічної клініки, спричинила зменшення ліжкового фонду. Зокрема, клініка протезування була скорочена до 20 ліжок. Однак зростання потреби у відновному лікуванні інвалідів обумовило створення у 1957 р. на базі клініки протезування відділення відновного лікування та складного протезування.

Першим керівником цього відділення став А.Ф. Бродський. Андрій Фаустович започаткував розробку методик по створенню витривалих кукс нижньої кінцівки, розробив спосіб з’єднання дистальних кінців гомілкових кісток за допомогою аутопластики. Цей принцип був покладений в основу значної на той час кількості модифікацій кістковопластичних ампутацій та реампутацій, що дозволяло не вкорочувати кісткову основу кукси.

У 1959 р. керівником відділення став О.Д. Литвиненко, який багато уваги приділяв лікуванню дефектів м’яких тканин та питанням шкірної пластики. У співавторстві з А.Ф. Бродським у 1961 р. він розробив спосіб створення опорної кукси гомілки. Згодом Олексій Данилович перейшов на посаду асистента кафедри травматології та ортопедії Інституту удосконалення лікарів.

А. Ф. Бродський


О. Д. Литвиненко

У відділенні працювали І. Г. Антонюк, А. А. Курило, В. М.Левенець, Л.Г. Плотнік, П.І. Чабану, О.Ю. Романенко.
З 1959 р. після закінчення клінічної ординатури у відділення зарахована науковим співробітником М. І. Хохол. В 1966 р. захистила кандидатську дисертацію ”Вплив деяких фізичних факторів на формування ампутаційних кукс нижніх кінцівок”. В експерименті було обгрунтовано ефективність раннього і послідовного використання фізичних методів лікування з метою запобігання ускладнень після операції. Тему реабілітації інвалідів Маргарита Іванівна продовжила в докторській дисертації “Компенсаторно-пристосувальні зміни опорно-рухового апарату і реабілітація інвалідів після ампутації стегна і гомілки”, яку захистила у 1986 р

М. І. Хохол


О. О. Бухтіаров

З 1967 р. відділення очолював професор О. О. Бухтіаров (1925-1993), один із видатних організаторів протезно-ортопедичної допомоги. Робота відділення в той час була спрямована на вдосконалення організації допомоги інвалідам з куксами кінцівок та протезно-ортопедичної допомоги. Провідним напрямком наукових досліджень була кістково-пластична реконструктивна хірургія кукс.

Співробітниками відділення було запропоновано 12 способів кістково-пластичних ампутацій і реампутацій на різних рівнях гомілки, спосіб фіксації наколінка при операції Грітті-Шимановського. Розроблені опорні елементи протезів нижньої кінцівки і дотепер випускаються серійно, рацпропозиції використовуються при виготовленні протезних вузлів та засобів протезування.

Поряд із лікуванням інвалідів відділення накопичувало досвід у виконанні ампутацій нижньої кінцівки у хворих із термінальними стадіями облітеруючих ангіопатій, які періодично поступали на лікування.
З 1968 по 2016 роки у відділенні працював лікар Білецький М. Й., учень професора О. О. Бухтіарова, визнаний фахівець в галузі реконструктивної хірургії кукс та протезування. Протягом багатьох років Микола Йосипович передавав свій багатющий клінічний досвід молодим лікарям інституту, корегував взаємодію стаціонару та Київського протезного заводу.

М.Й. Білецький


О.Е. Міхневич

З 1991 року відділення очолив доктор медичних наук О.Е. Міхневич (лауреат Державної премії СРСР), знаний фахівець з вроджених аномалій розвитку кисті. В результаті виконання наукової тематики були розроблені нові способи ампутацій та реампутацій кінцівок, удосконалена система післяопераційного ведення цього контингенту хворих, розроблені пристрої та способи лікування фантомно-больових синдромів, запропоновані та апробовані нові види лікувально-тренувальних протезів. При клініці була створена протезна майстерня, що дозволяло виписувати хворих після ампутацій та реампутацій кінцівок із лікувально-тренувальними протезами.У1992 році до відділення була приєднана непрацююча на той час лабораторія біомеханіки, роботу якої було відновлено завдяки наполегливості та зусиллям О. Е. Міхневича.
Перелом у поглядах на лікування пацієнтів з глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки стався у 1992 році, коли Олег Едуардович успішно застосував підшкірну фасціотомію гомілки у пацієнта із невропатичною формою діабетичної стопи. О.Е. Міхневичем було встановлено підвищення підфасціального тиску на гомілці та стопі у пацієнтів із трофічними розладами на грунті облітеруючих ангіопатій. Клінічні та інструментальні дослідження були покладені в основу теорії інтерстиціальної гіпертензії, яку теоретично обґрунтував та започаткував О.Е. Міхневич.
У 2000 році у відділення з клініки мікрохірургії перейшов на роботу канд. мед. наук А. П. Лябах, що значно розширило спектр хірургічних втручань. Багатий клінічний матеріал, накопичений у відділенні, спрямованість Андрія Петровича на проблему хірургії стопи, реорганізація відділення у відділ патології стопи та складного протезування, обумовили новий науковий напрямок, присвячений збереженню опороздатності у хворих з глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки.

Досвід лікування вродженої патології кінцівок та наукові ідеї О.Е. Міхневича спонукали співробітника відділу Г.М. Лазаренко до написання кандидатської дисертації “Діагностика та лікування макродактилії стопи”, захищеної у 2004 році. В основу роботи покладена оригінальна концепція формування адекватної за віковими та антропометричними показниками вадної стопи, яка повністю себе виправдала в клінічному аспекті та отримала підтвердження у комплексному рентгенморфологічному та імунологічному дослідженні. Галина Миколаївна продовжує працювати у відділі, є визнаним фахівцем з проблеми макродактилії стопи на всьому пострадянському просторі.


Г. М. Лазаренко

У 2004 році була захищена докторська дисертація А.П. Лябаха “Діагностика та хірургічне лікування набутих деформацій стопи”, яка відкривала нові перспективи в лікуванні деформованої стопи на основі удосконалених та нових хірургічних методик корекції. Були запропоновані методики передопераційного планування та інтраопераційної розмітки артродезів та остеотомій стопи, оригінальна методика V-подібної резекції стопи, класифікація ступеню тяжкості та показання до ранніх ампутацій у пацієнтів з ішемічною контрактурою стопи (у співавторстві з С.С. Страфуном). З 2011 року А.П. Лябах очолив відділ, тоді ж йому було присвоєно звання професора. Поряд із науковою та хірургічною роботою у відділі Андрій Петрович знаходить час для виїздів по санавіації, займається громадською роботою. Він є членом SICOT, головою Київського осередку “Української асоціації ортопедів-травматологів”, науковим редактором журналу “Вісник ортопедії, травматології та протезування”, членом дорадчої ради Української ради миру. Автор та співавтор близько 400 друкованих праць, методичних рекомендацій, посібників та книжок. Відзначений медалями “За сприяння в охороні Державного кордону України”, “Трудова слава ІІ ступеню”, орденом Миру ІІ ступеню.


А. П. Лябах

Андрій Петрович був керівником кандидатських дисертацій: Піпія Г.Г. (2007), Артеменко В.О. (2007), Якімов Д.Ю. (2007), Нанинець В.Я. (2013), Пятковський В.М. (2015), Хіміч О.М. (2016), Кулева О.В. (2017)
У 2003 – 2004 рр. у відділ на роботу після закінчення інтернатури прийшла молодь: Турчин О.А., Міхневич (Артеменко) В.О., Поміщик Д. Л. Почалось напружене навчання спеціальності та вибір наукового шляху. Міхневич (Артеменко) В.О. продовжила дослідження механізмів впливу підшкірної фасціотомії на трофіку нижньої кінцівки. Була встановлена динаміка змін мітохондріальних ферментів (КФК та ЛДГ) та нейротрофічних процесів (АХЕ) у скелетних м’язах нижньої кінцівки пацієнтів із глибокими трофічними розладами під впливом фасціотомії. Вперше було вивчено взаємозв’язок між сегментарним систолічним тиском, внутрішньокістковим та підфасціальним тиском у даної категорії пацієнтів, показано позитивний вплив підшкірної фасціотомії гомілки на регіонарну гемодинаміку. Ці наукові дані були відображені у кандидатській дисертації “Збереження опороздатності у хворих із глибокими трофічними розладами нижньої кінцівки”, захищеній нею у 2007 році.

В. О. Артеменко

Застосування підшкірної фасціотомії, як засобу неспецифічного впливу на трофіку нижньої кінцівки, дозволило оптимізувати результати лікування гнійно-некротичних ускладнень на стопі у пацієнтів із ЦД, що в першу чергу, знизило частку ампутацій нижньої кінцівки, особливо вище колінного суглоба. Цей аспект важливої медико-соціальної проблеми відображений у кандидатській дисертації С.А. Сапи “Хірургічне лікування хворих з синдромом діабетичної стопи, ускладненим гнійно-некротичним процесом”, захищеної у 2006 році
Протягом 2005 – 2007 рр. виконувалась кандидатська дисертація Д.Ю. Якімова “Ортопедична профілактика та лікування ускладнень синдрому діабетичної стопи”, в якій стався подальший розвиток проблеми біомеханічних змін, як важливого фактору прогресування трофічних розладів стопи у хворих на ЦД. Були вперше вивчені пружні властивості тканин опорної поверхні стопи та показана пряма залежність між погіршенням трофіки стопи та збільшенням модуля пружності у хворих на ЦД та облітеруючий атеросклероз. На основі дослідження опорних реакцій біомеханічно обґрунтовано застосування індивідуальних ортопедичних устілок у хворих із синдромом діабетичної стопи.

Д.Ю. Якімов


Г. Г. Піпія

Широта хірургічної активності відділу обумовила успішний захист у 2007 році кандидатської дисертації Піпії Г.Г. “Оптимізація лікувально-діагностичного процесу у постраждалих з ушкодженнями тазу при політравм”, виконаної під керівництвом А.П. Лябаха. На основі наукового аналізу значного масиву постраждалих з політравмою вперше була обґрунтована концепція превентивної стабілізації тазового кільця. Застосування даної схеми прийняття клініко-організаційних рішень дозволило зменшити летальність на 11,9 %, кількість ускладнень на 10,2 % і поліпшити віддалені результати лікування. Нині Гоча Гурамович працює у відділенні політравми Київської міської лікарні швидкої допомоги.
У 2009 році з Національного інституту раку у відділ на конкурсній основі на посаду провідного наукового співробітника перейшов онкоортопед к.мед.н. Проценко Володимир Вікторович, який продовжив займатися проблемою лікування хворих на первинні та метастатичні пухлини кісток. У 2010 році Проценко В.В. захистив докторську дисертацію на тему “Нові підходи до лікування хворих на гігантоклітинну пухлину кістки”. ВолодимирВікторовичєчленом ESMO (European society for medical oncology, 2013), EESG (East-European Sarcoma Group, 2013). Дійсний член Європейської академії природничих наук (2014). Автор більше 220 друкованих праць, 12 патентів України, 4 монографій.


В.В.Проценко

Займається науковою та науково-педагогічною роботою у вищих навчальних закладах. Під керівництвом Володимира Вікторовича захищено 4 кандидатські дисертації: Менсіа Касем (2014), Жильчук А.В. (2016), Солоніцин Є.О. (2017), Туз Є.В. (2018). Проценко В.В. розробив і запатентував способи і методики лікування хворих з пухлинами опорно-рухового апарату: кістково-пластичні операції з використанням імплантатів на основі гідроксиапатиту та трикальційфосфату і біокомпозиту у лікуванні хворих з пухлинами кісток та методики малоінвазивних хірургічних втручань (позавогнищевий остеосинтез апаратами зовнішньої фіксації) при метастатичному ураженні довгих трубчастих кісток, а також методи комплексного лікування хворих на злоякісні новоутворення з метастатичним ураженням скелета, які включають хірургічний, хіміотерапевтичний, променевий методи, застосування бісфосфонатів, гормонотерапії та імунотерапії.

У 2018 році Проценку Володимиру Вікторовичу було присвоєно звання професора та почесне звання Заслужений лікар України. Відзначений медаллю “За сприяння в охороні Державного кордону України”.
А. В. Жильчук Є. О. Солоніцин Є. В. Туз
Відділ є безумовним лідером з питань ортопедичного лікування пацієнтів із спадковими невропатіями. Кандидатська дисертація О. А. Турчин.

“Оперативна корекція деформацій стопи у хворих на спадкову моторно-сенсорну нейропатію”, захищена у 2010 році, органічно поєднала в собі подальший розвиток теоретичних біомеханічних досліджень, започаткованих у відділі, та удосконалення оригінальних хірургічних методик. Зокрема, вперше була встановлена роль переднього еквінусу в патомеханогенезі порожнистої стопи, показано значення симетричної порожнистої стопи в генезі бічної нестійкості у пацієнтів із спадковою моторно-сенсорною невропатією, що традиційно пов’язували із атаксією.

О. А. Турчин


І.С. Савка

Продовження наукової тематики, пов’язаною з проблемою трофічних розладів, логічно обумовило захист у 2011 році докторської дисертації І.С. Савки “Діагностика, комплексне лікування та профілактика пошкоджень кісток нижньої кінцівки у військовослужбовців внаслідок перевантаження”, в якій Ігор Станіславович продовжив тему підвищеного підфасціального тиску як чинника виникнення перевантажувальної хвороби у військовослужбовців.
У 2013 році В.Я. Нанинець (на той час лікар-травматолог Бобровицької ЦРЛ) захистив кандидатське дисертаційне дослідження “Діагностика та хірургічне лікування наслідків переломів п’яткової кістки”.

Одним із важливих здобутків даної роботи стало визначення факторів, що впливають на анатомо-функціональний результат лікування переломів п’яткової кістки; вперше встановлено, що такий популярний в травматологічній спільноті показник, як кут Bohler не є достовірним для діагностики зміщення задньої суглобової площадки п’яткової кістки. Нині Василь Ярославович працює у відділі.


В.Я. Нанинець


В. М. Пятковський

Подальші дослідження з проблеми трофіки нижньої кінцівки поряд з удосконаленням хірургічної техніки та пропозицією сучасних засобів остеосинтезу зробили можливим активну хірургічну тактику при лікуванні неврогенних артропатій стопи, що особливо актуально для пацієнтів із ЦД. Напружена клінічна робота, комплексування з імунологами (к.м.н. Панченко Л.М.) та морфологами (проф. А.Т. Бруско) започаткували новий напрям у лікуванні діабетичної стопи – стабілізуючі операції на суглобах у гострій стадії артропатичного процесу.

Підсумок цій титанічній роботі було зроблено у прекрасній кандидатській дисертації В.М. Пятковського “Діагностика та лікування діабетичної остеоартропатії стопи”, яку він захистив у 2015 році

Узагальнення багаторічного досвіду з проблеми трофічних розладів нижньої кінцівки знайшло своє відображення у фундаментальній науковій тематиці “Прогнозування перебігу та патогенетичне обґрунтування ортопедичного лікування порушень трофіки нижньої кінцівки у хворих з ураженням периферичних нервів”, яка була відзначена грамотою Президії НАМН України як краща фундаментальна НДР 2014 року. В результаті дослідження показана однотипність біохімічних та морфологічних змін у тканинах при ураженнях периферичних нервів різної етіології, наявність розладів реґіонарної гемодинаміки при полінейропатіях. Важливим науковим здобутком є встановлення модуля пружності тканин опорної поверхні стопи як інтегрального показника трофічних розладів нижньої кінцівки, застосування якого має не тільки діагностичне, але і прогностичне значення.

Логічне продовження теми ампутацій нижньої кінцівки у пацієнтів із розладами трофіки знайшло свій подальший розвиток у розробці предикторів збереження колінного суглоба при високих ампутаціях нижньої кінцівки, що стало темою кандидатської дисертації заочного аспіранта О.М. Хіміча “Ампутація гомілки у пацієнтів із облітеруючими ангіопатіями”, яку він захистив у 2016 році.

Вперше стало можливим диференційовано визначати показання до транстібіальної ампутації у пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки на основі простих показників (індекс коморбідності M. Charlson, рівень гемоглобіну, значення надкісточково-плечового індексу). Нині Олександр Миколайович працює у 1-й міській лікарні м. Житомира ортопедом-травматологом

О. М. Хіміч


О. В. Кулева

Значний досвід у лікуванні наслідків травм нижньої кінцівки обумовив вибір кандидатської дисертації аспірантом Кулевою О.В. – “Транспозиція м’язів при ушкодженні Ахілового сухожилка”, яка була захищена у 2107 році. В своїй дисертації Олександр Валерійович з біохімічних та анатомічних позицій обґрунтував застосування сухожильно-м’язових транспозицій не лише при задавнених, але також і свіжих підшкірних розривах Ахілового сухожилка. Біохімічне та ультразвукове дослідження переконливо підтвердили теорію про тривалий дегенеративний процес у тканині Ахілового сухожилка, що передує розриву. Також вперше було показано пріорітетність застосування в якості м’язів-донорів малогомілкової групи.
Сьогодення відділу полягає у науковому та практичному зростанні, продовженні фундаментальних досліджень, започаткованих від її заснування. Багатий досвід з проблеми ампутацій кінцівок знадобився з початком бойових дій на сході України, безпосередньо у відділі та закладах військової медицини прооперовано біля 300 учасників бойових дій.
Наукові спрямування відділу
Головні напрямки надання ортопедо-травматологічної допомоги пацієнтам з травматичними пошкодженнями та захворюваннями опорно-рухового апарату:
хірургічне лікування пацієнтів із поліневропатіями різноманітного ґенезу;
діагностика та лікування ентезопатій стопи;
хірургічне лікування травм стопи та гомілковостопного суглоба та їх наслідків;
удосконалення методик ампутацій нижньої кінцівки;
хірургічне лікування вроджених аномалій, незворотніх уражень та потворств нижньої кінцівки;
проблема трофічних розладів нижньої кінцівки;
біомеханіка стопи та гомілковостопного суглоба

Наші лікарі

У відділі працюють 2 професори, 1 доктор медичних наук та 4 кандидати медичних наук

Записатися на консультацію

Залиште свої контактні дані та опишіть проблему, яка вас турбує*
* Надсилаючи повідомлення ви даєте згоду на обробку персональних даних згідно законодавства України

Новини, анонси, публікації

Клініка та лікарі постійно удосконалюються та приймають активну участь у новітніх розробках способів лікування пацієнтів з травмами та захворюваннями опорно-рухового апарату...